[ad_1]
Олександр Фештрига, позивний «Сакура»
Олександр Фештрига з позивним «Сакура» народився у селі Репужинці Чернівецької області. З дитинства обожнював домашніх тварин, гори, ліс. Вступив у сільськогосподарський технікум та отримав спеціальність бухгалтера, — йдеться на сторінці «Незабутні: Буковина пам’ятає».
Шестиразовий чемпіон України з кікбоксингу, учасник Революції Гідності, захисник Донецького аеропорту. Отримав п’ять поранень, але повернувся на «шлях воїна».
Боронив країну у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Загинув 22 травня 2022 року під містом Ізюм Харківської області. Захиснику було 42 роки.
«Ось у мене одна із цілей – прожити 112 років. Вирішив, що в останній рік життя нарешті стану алкоголіком. А найближча – зробити шість кубиків пресу, в мене стільки ніколи не було, і біцепс збільшити. Коли ти досягаєш цілі, це дуже підживлює. Цією енергією я і живу». Такі слова розвідника Олександра Фештриги можна прочитати у книзі журналістки, воєнкора Анастасії Федченко «Вони перемогли»
«Магнетичний. Щось таке в цьому чоловікові, що притягує. Чи його почуття гумору, чи оксамитовий голос, говорив-як-співав, чи косичка на потилиці, а сиві скроні майже під нуль. Чи його котяча хода. Чи його внутрішня сила», – написала Анастасія Федченко у спогадах про героя.
Батько Олександра пішов із сім’ї, коли йому було три. Тож справжнім авторитетом для малого став дідусь Григорій. Саме він прищепив хлопчику любов до України. Олександр не надто любив шкільну науку, але його захоплював спорт – сам записався на бокс. Пізніше зайнявся кікбоксингом, їздив на змагання за кордон та шість разів здобував звання чемпіона України. Спортсмен виступав за клуб «Сакура». Ця назва згодом стала його позивним.
Коли розпочався Майдан, Олександр Фештрига поїхав до Києва з цікавості – подивитися, що відбувається. Пробув там недовго, але ухвалив рішення боронити Україну зі зброєю у руках. Сакура приєднався до «Правого сектору», і вже під час першої ротації потрапив у Донецький аеропорт. Пробув два тижні в старому терміналі. Тоді оборона летовища фактично тільки починалась.
«Тоді вже були обстріли. Починалося все зі стрілкотні. Хто досвідченіший – казали, що працює снайпер. А для мене все було нове, я ніколи не служив, і одразу потрапив у таку пригоду. Мені сподобалось. Тому вирішив продовжити», – розповідав у одному з інтерв’ю Олександр Фештрига.
Службу Сакура продовжив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр». Потрапив у розвідроту, потім – у розвідвзвод, трохи побув зенітником.
У 2015 році отримав аж п’ять поранень. Останнє виявилося надзвичайно важким. Воїн 10 днів провів у комі.
«Шльопнуло в голову. Є дві версії: працював снайпер або рикошет. У мене знайшли шматочок кулі в голові. Є знімки, на яких з одного боку уламок від снаряда, а з іншого – хвостик від кулі. Могло бути так, що зрикошетило. І цей хвостик влучив у голову, зніс черепуху, око, пробив ніс і вибив 17 зубів», – розповідав розвідник.
Куля і досі в нього в черепі – хірурги вирішили, що недоцільно витягати. Довелося також видалити око. Прогнози лікарів були невтішними. Олександр мав головні болі, безсоння, проблеми з пам’яттю. Відновитися йому допомогла упертість.
«Я ніколи не зациклювався на пораненні, на майбутніх обмеженнях. Єдине, про що шкодую, – що нема шраму через усе обличчя. З ним мав би більш геройський вигляд», – сміявся Олександр.
Герой зізнавався, що тримати себе у формі йому допомагав рух. А щоб добре працювала голова, читав книжки, іноді по кілька одночасно.
Олександр Фештрига двічі був одружений, однак сімейне життя не склалося. Чоловік дуже пишався 10-річною донькою Кірою, із якою регулярно спілкувався.
«У неї цікавий характер, тож вона особливо й не здивувалася, що я втратив око, називає мене Джек Горобець. Ми з нею годинами говоримо телефоном. Теж займається єдиноборствами, танцями, математику любить»
Після поранення Олександр Фештрига працював спортивним інструктором та тренував строковиків. Згодом повернувся у підрозділ. Йому запропонували стати головним сержантом розвідроти й взяти участь у її реформуванні. Розвідка – це важка праця, яка, в підсумку, або має приносити якийсь успіх, або призведе до ганьби, вважав Олександр Фештрига. Тому своїх підлеглих і побратимів розвивав фізично, а також учив думати, виявляти ініціативу.
Коли почалася повномасштабна війна, Сакура вирушив захищати Харківщину у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». У травні він підірвався на ворожій розтяжці.
«За всі роки, що він воював, у мене не було і думки, що він може загинути. Бо про що думаєш, те і збувається. Він ще навесні діду телефоном казав: «Діду, ти тримайся. Це все закінчиться – і ми з тобою вип’ємо по 50 грамів. Я не повірила в ці новини. Не вірила до останньої хвилини, навіть коли його вже привезли в труні. В це дуже важко вірити», – розповіла мама захисника Марія Фештрига виданню «Шпальта».
Жінка отримала Почесну відзнаку Чернівецької обласної ради «За заслуги перед Буковиною», якою Олександра нагородили посмертно.
Поховали Героя 31 травня 2022 року у рідних Репужинцях.
Фото: Ірини Рибакової
Читайте: Вчора Буковина провела в останню дорогу загиблого Героя
Ще не підписані на наш Telegram канал? Зробіть це зараз
Слідкуйте за нашими оновленнями у Viber (новини Чернівців)
[ad_2]
Источник: 0372.ua